Наша дума, наша пісня
Не вмре, не загине…
От де, люде, наша слава,
Слава України!
Т. Г. Шевченко

“Є щасливо обдаровані натури і щасливо обдаровані народи.
Я бачив такий народ, народ-музикант, це — Українці”. П. І. Чайковський

Сьогодні, в День слов’янської писемності і культури, у постійній рубриці #варто_почитати хочемо розповісти про одну унікальну книгу. До нашого фонду її подарував наш читач. Це — збірничок українських народних пісень нашого краю, турботливо записаних на Лебединщині у 60-х роках ХХ століття подружжям Лідією та Борисом ТКАЧЕНКАМИ. Лебединщина — один із найчарівніших куточків старої Слобожанщини. Чарівна не лише синявою неба, плесами Псла чи могутніми соснами, а й барвистим словом, душевною піснею.

Книга цінна як великою кількістю дійсно унікальних пісень, що вмістилися на майже 500 сторінках, так і цілою підбіркою фотоілюстрацій, багатьом з яких більше ста років. Історія та культура нашого народу глибоко вкорінилась та збереглася саме у творчості - вишивці, думах, піснях, літописах. Але саме пісня найкраще передавала з роду в рід історію поколінь.

Про пісню наші люди кажуть: “Пісня без роботи проживе, а от робота без пісні —  пощербиться”. Відомо, що фонотека українських народних пісень ЮНЕСКО найбільша і нараховує понад 15 тисяч творів. І це далеко не вся спадщина, відома на цей час. Майже втричі менше таких створила Італія, що розташовувалася на другій сходинці.

Тож, збірка подружжя Ткаченків “ПІСНІ РІДНОГО КРАЮ”, які й самі чудово співали, брали активну участь у самодіяльності і збереженні місцевих народних традицій, є скарбницею культурної та мовної спадщини Сумщини. Вона містить декілька тематичних поділів за жанрами, як-то жартівливі пісні, балади, козацькі, пісні про кохання та інші. Навіть приспівки до танцю та чарки!

Багато нового про історію Лебединщини можна дізнатися як з текстів, так і з душевного вступного слова авторів. Чи знали ви, що багато колискових були про котика-коточка? А чи пам’ятаєте, що таке “чуканці”? Чи знаєте, які два відомих оперних співаки родом з Лебединщини? Відповіді є на сторінках цієї збірки.

У роботі над збіркою, окрім авторів, взяло участь багато мешканців із Лебедина та сіл Грузьке, Ситники, Московський Бобрик, Будилка, Гарбарі, Малий Вистороп, Курган, Пристайлове, Кам’яне, Буринь, Велика Писарівка та інших. Деякі з них відомі далеко за межами Лебединщини та Сумщини. Завдяки таким людям живе наша пісня та історія, які передадуться дітям і онукам.

Народна пісня — то корінь нашого національного древа, то корінь нашого роду, нашої свідомості. Плекаймо та множимо її!