Україна та світ | Медіадайджест | Березень 2024

 

НОВИНИ МЕДІАСФЕРИ

Новини, інсайди, інструкції. добірка розсилок, які будуть корисні медійникам. Добірка цінних джерел серед імейл-розсилок, в яких медіафахівці підбирають найактуальніші новини зі сфери та роздумують про те, куди рухається медіасвіт.

 Інститут масової інформації впливає на покращення інформаційного простору та медіа через свої проєкти – список прозорих і відповідальних медіа та мапу рекомендованих медіа (спільно з “Детектором медіа”). Про це розповіла аналітикиня Інституту масової інформації Олена Голуб на конференції “Саморегулювання в Україні: чого бракує медіа?”.

31 березня 2024 року минає рік відтоді, як набув чинності галузевий закон «Про медіа». «Детектор медіа» підбиває підсумки новацій закону «Про медіа» у 2023 році, а також розповідає, які норми  профільного закону набувають чинності цього року.

Головна редакторка Медіамейкера Дар’я Трапезнікова написала про підсумки року, (не)втілені прогнози з 2022-го та нові прогнози на 2024-й. Заголом 2023-й був цим непевним часом, коли звичні моделі та прийоми вже не працюють, а the next big thing ще не видно. 2024-го руйнування й розчищення триватиме.

Які медіапастки розставив для нас 2024 рік? Політичні, як глобальні, так і внутрішні українські виклики, погіршують становище України в медійному середовищі та можуть створити умови для російського інформаційного реваншу. Про це у колонці Діани Дуцик, виконавчої директорки ГО «Український інститут медіа та комунікації»

 

БОРОТЬБА З ДЕЗІНФОРМАЦІЄЮ

10 серій освітнього серіалу на платформі Дія. Освіта спільно з проєктом 1+1 media і БО «Смарт Ангел», який реалізується за фінансової підтримки Європейського Союзу. Спікери серіалу висвітлюють шляхи пошуку достовірної інформації, як захиститися від фейків та пропаганди, розповідають, чому треба дбати про власну безпеку в інтернеті.

Загальна втома провокує в суспільстві внутрішні суперечки. І, на жаль, вони – чудове тло для держави-агресора для застосування інструментів дезінформації та пропаганди. Треба вчитися критично мислити, піддавати сумніву неперевірену інформацію, довіряти не судженням, а фактам. У цій парадигмі медіаграмотність як донат у єдність, а також інструмент збереження єдності українців.

 

ЖУРНАЛІСТИКА

Telegram за час повномасштабної війни вийшов у лідери серед інших інтернет-джерел отримання інформації. Чому телеграм-канали, зокрема анонімні, такі популярні і в чому їх загроза? Як телеграм–канал став основним каналом інформації для українців? Пост правди, епізод 3 «журналістика» в телеграмі.

Попередні роки принесли чимало викликів для світової журналістики — наприклад, пандемія COVID-19 і пов'язана з нею потреба налагоджувати віддалену роботу. Стрімкий розвиток штучного інтелекту та світові конфлікти, зокрема повномасштабне вторгнення Росії в Україну, змусило редакції замислитися над тим, куди та як рухатися далі у новому році. Інтерньюз-Україна проаналізувала актуальні дослідження і вияснили, що ж чекає журналістику у 2024 та яких викликів варто очікувати.

 

СОЦІАЛЬНІ МЕРЕЖІ

Раніше тих, хто погоджувались з думкою про необхідність контролю інформації в інтернеті задля безпеки, було на понад 15% більше. 49% українців станом на лютий 2024 року вважають, що активні спроби держави щодо контролю інтернет-джерел діють як обмеження прав і свобод. Це стало відомо з результатів опитування Київського міжнародного інституту соціології.

 

ЛІНГВІСТИКА

Суспільне та шведська фундація Lingvis запустили платформу з вивчення української мови. Відтепер це можна робити, переглядаючи оригінальний контент Суспільного. Вебзастосунок дозволяє вивчати українську носіям угорської, німецької, французької, італійської, японської, португальської, шведської та багатьох інших мов. І вже користувачі назвали цей формат "ідеальним поєднанням Netflix і Duolingo".

 

ДІАЛЕКТОЛОГІЯ

Жєпавий дядько та жінки на дибах: що ти знаєш про діалекти української мови? Розбираємося з експертами, чи засмічують діалектизми наше мовлення.

 

ЛІТЕРАТУРА

Якою ж є жінка в українській літературі – надто романтична чи народжена бунтувати? Героїні змінювалися, відповідали запитам епох, проте впродовж століть мали дещо спільне в образах. Не страждання чи надмірну романтичність — як це часом стереотипно вважають, згадуючи шкільну програму.  Тоді що? Про жіночі образи в українській літературі оповідає літературознавиця Олена Романенко.

Хто був «архітектором шістдесятницького руху» і лідером національного визвольного руху? Хто допоміг Василю Симоненку стати авторитетним автором? Завдяки кому ми маємо записи того, як шістдесятники декламували вірші? Про все це та багато іншого розповів у програмі «Код ідентичності» старший науковий співробітник Інституту історії України Олег Бажан.

 

НОВИНИ БІБЛІОТЕКИ

Продовжено доступ до міжнародних електронних ресурсів наукової інформації - баз даних компанії Clarivate – Web of Science; компанії Elsevier – Scopus, SciVal, ScienceDirect, Funding Institutional, Elsevier Health, Researcher Academy, Mendeley; а також до повнотекстових електронних ресурсів на порталі Research4Life. Доступ до найважливіших джерел інформації сприяє інтеграції дослідницької інфраструктури університету в світовий науковий простір.

9 квітня 2024 року відбудеться вебінар «Референс-менеджер Mendeley – необхідний інструмент у роботі дослідника». Під час заходу будуть розглянуті питання: налаштування роботи з Mendeley; створення, організація та управління власною бібліотекою; формування посилань та списку використаних джерел у наукових роботах; створення профілю дослідника у мережі Mendeley.

 

Чи була корисною для Вас інформація?

  

 

Консультанти:

Бібліотека Сумського державного університету
вул. Харківська, 116,
м. Суми, Україна, 40007

  +38 (0542) 68-79-29
  [email protected]

У разі використання матеріалів із сайту Бібліотеки СумДУ посилання на ресурс обов’язкове!

library.sumdu.edu.ua